Место пяти снежных («хлопковых») гор: предложено новое чтение одного из названий Теотиуакана в надписях майя

Попокатепетль (вдали) и Истаксиуатль (на переднем плане) - одни из самых примечательных гор в Центральной Мексике. Фото: Comisión Mexicana de Filmaciones / flickr

(на рус.яз.) ::: (українською мовою)

14.02.2018. IndiansWorld.org. (рус.)К числу важных сюжетов истории Мезоамерики в III-VI веках нашей эры относятся активные контакты ряда городов низменной зоны майя с могущественной центральномексиканской метрополией – Теотиуаканом. Это были сложные и взаимовыгодные отношения, в рамках которых можно различить и торгово-экономический, и политический, и идеологический аспекты. В настоящее время редакция сайта «Мир индейцев» заканчивает работу над книгой о Теотиуакане и значительная ее часть будет посвящена влиянию города-империи на регион майя. А уже сейчас мы расскажем нашим читателям о новой гипотезе, касающейся названия Теотиуакана в надписях майя.

В иероглифических текстах из Тикаля и других городищ с Центральной Мексикой связаны два топонима. Чаще всего встречаются упоминания Виинте’нааха (еще недавно название читали Ви’те’наах и переводили «Дом происхождения», новое чтение на основании записи в Хольмуле предложил А. Токовинин) – прародины нескольких майяских династий. Наиболее вероятно, что это был храм в Теотиуакане, где подчиненные правители майя получали символы власти и тем самым легитимировали свой статус. Сложнее нанести на карту и интерпретировать второй топоним, записанный только на одном из известных сегодня монументов майя. Речь о знаменитом «Маркадоре» – уникальном памятнике, по форме представляющем собою каменную копию увенчанного опереньем боевого штандарта и имеющем весьма сходные аналоги в Центральной Мексике. Помимо прочего в тексте «Маркадора» рассказывается о коронации правителя Теотиуакана Хац’о’м-Куйя, который обладал высшим в иерархии майя «императорским» титулом. Название местности, где он властвовал, записано в виде комбинации, состоящей из цифры 5 (читается хо), знака, который, согласно еще предположению Э. Томпсона, изображает хлопковую ткань, а также слога ma и логограммы WITS, имеющей значение «холм» или «гора».

Ключевая для интерпретации топонима проблема сводится к дешифровке второго иероглифа. Традиционно эпиграфисты отождествляют его со слогом no, отсюда название царства Хац’о’м-Куйя в целом предлагалось читать Хо’нохвиц («Пять больших холмов») или Хо’номвиц («Пять куропатковых гор»). Однако совсем недавно авторитетные специалисты по письменности майя Д. Стюарт и С. Хаустон подвергли это чтение сомнению и предложили собственную дешифровку. Они полагают, что автор текста «Маркадора» использовал для описания далекого Теотиуакана уникальную логограмму TINAM, «хлопок», а слог ma служит ее фонетическим подтверждением. В таком случае Хац’о’м-Куй правил в местности Хо’тинамвиц («Пять хлопковых гор»). По мнению Стюарта и Хаустона, несколько необычное название можно объяснить тем, что посещавших Теотиуакан древних майя глубоко впечатлил гораздо более холодный по сравнению с их родиной климат Центральной Мексики, особенно покрытые снегом горные вершины. Дабы как-то объяснить читателям надписи необычное явление, писцы майя уподобили снег белому, мягкому и пушистому хлопку.

Итак, в соответствии с новой гипотезой, в представлении майя правитель Теотиуакана был владыкой пяти снежных гор. Но какие именно горы подразумевались в данном случае? В эксклюзивном комментарии для сайта «Мир индейцев» археолог Д. Карбальо отметил, что речь могла идти о Центральной Мексике в целом, а не только долине Теотиуакана. В этом регионе располагаются пять самых высоких гор Мезоамерики: Орисаба, Попокатепетль, Истаксиуатль, Невадо-де-Толука и Ла-Малинче. Правда, майя, прибывавшие в Центральную Мексику с юго-востока, не могли видеть Невадо-де-Толуку. Возможно, пятой важной горой области они считали Кофре-де-Пероте или Тлалокатепетль.

Несомненно, новая идея Стюарта и Хаустона заслуживает внимания. Она подкреплена визуальной формой обсуждаемого иероглифа и фонетическим подтверждением. В то же время представляется, что говорить о завершении дискуссии пока преждевременно. Топоним Хо’тинамвиц неизвестен в других текстах, идея, что майя отождествляли снег с хлопком – это тоже пока лишь романтичное предположение. Окончательно доказать либо опровергнуть какое-либо чтение можно будет только тогда, когда найдут альтернативные варианты записи названия царства Хац’о’м-Куйя слоговыми знаками.

"Маркадор"

"Маркадор"

Варианты написания названия царства Хац'о'м-Куйя на "Маркадоре"

Варианты написания названия царства Хац'о'м-Куйя на "Маркадоре"

Місце п’яти снігових («бавовняних») гір: запропоновано нове читання однієї з назв Теотівакана у написах майя

14.02.2018. IndiansWorld.org. (укр.)До важливих сюжетів історії Мезоамерики у III-VI століттях нашої ери належать активні контакти низки міст низинної зони майя із могутньою центральномексиканською метрополією – Теотіваканом. Це були складні та обопільно вигідні відносини, що в їхніх межах можна розрізнити і торговельно-економічний, і політичний, й ідеологічний аспекти. Нині редакція сайту «Мир индейцев» завершує роботу над книгою про Теотівакан, значну її частину буде присвячено впливові міста-імперії на регіон майя. А вже тепер ми розкажемо нашим читачам про нову гіпотезу, яка стосується назви Теотівакана у написах майя.

В ієрогліфічних текстах з Тікаля й інших городищ із Центральною Мексикою пов’язано два топоніми. Найчастіше трапляються згадки про Віінте’наах (донедавна цю назву читали Ві’те’наах і перекладали «Дім походження», нове читання на підставі запису в Хольмулі запропонував О. Токовінін) – прабатьківщину кількох майяських династій. Найбільш імовірно, що це був храм у Теотівакані, де підлеглі правителі майя одержували символи влади й легітимізували таким чином свій статус. Складніше локалізувати та інтерпретувати другий топонім, записаний лише на одному з відомих дотепер монументів майя. Йдеться про славнозвісний «Маркадор» – унікальну пам’ятку, яка за формою являє собою кам’яну копію увінчаної пір’ям бойової корогви та має дуже схожі аналоги у Центральній Мексиці. Окрім іншого в тексті «Маркадора» розповідається про коронацію правителя Теотівакана Хац’о’м-Куйя, котрий мав найвищий в ієрархії майя «імператорський» титул. Назву місцевості, де він владарював, записано як комбінацію, що складається із цифри 5 (читається хо), знаку, який, за припущенням ще Е. Томпсона, зображає бавовняну тканину, а також складу ma і логограми WITS, котра має значення «пагорб» або «гора».

Головною проблемою для інтерпретації топоніма є дешифровка другого ієрогліфа. Традиційно епіграфісти ототожнюють його зі складом no, тому назву царства Хац’о’м-Куйя загалом пропонувалося читати Хо’нохвіц («П’ять великих пагорбів») або Хо’номвіц («П’ять куріпкових гір»). Проте зовсім нещодавно авторитетні фахівці з писемності майя Д. Стюарт і С. Хаустон поставили це читання під сумнів та запропонували власну дешифровку. Вони вважають, що автор тексту «Маркадора» використав для опису далекого Теотівакана унікальну логограму TINAM, «бавовна», а склад ma є її фонетичним підтвердженням. У такому разі Хац’о’м-Куй правив у місцевості Хо’тінамвіц («П’ять бавовняних гір»). На думку Стюарта і Хаустона, дещо незвичну назву можна пояснити тим, що стародавніх майя, які відвідували Теотівакан, дуже вразив значно холодніший порівняно із їхньою батьківщиною клімат Центральної Максики, а надто вкриті снігом верхів’я гір. Щоб якось пояснити читачам напису незвичне явище, писці майя уподібнили сніг білій, м’якій та пухнастій бавовні.

Отже, за новою гіпотезою, в уявленні стародавніх майя правитель Теотівакана був владарем п’яти снігових гір. Але які саме гори малися на увазі? В ексклюзивному коментарі для сайту «Мир индейцев» археолог Д. Карбальо зазначив, що мова могла йти про Центральну Мексику загалом, а не лише долину Теотівакана. У цьому регіоні розташовано п’ять найвищих гір Мезоамерики: Орісаба, Попокатепетль, Істаксіватль, Невадо-де-Толука і Ла-Малінче. Щоправда, майя, котрі прибували до Центральної Мексики з південного сходу, не могли бачити Невадо-де-Толуку. Імовірно, п’ятою важливою горою регіону вони вважали Кофре-де-Пероте чи Тлалокатепетль.

Поза сумнівом, нова гіпотеза Стюарта та Хаустона варта уваги. Її підкріплено візуальною формою обговорюваного ієрогліфа та фонетичним підтвердженням. Водночас видається, що говорити про завершення дискусії наразі передчасно. Топонім Хо’тінамвіц невідомий у інших текстах, ідея, що майя ототожнювали сніг із бавовною – це поки також лише романтичне припущення. Остаточно довести чи спростувати будь-яке читання можна буде тільки тоді, коли знайдуть альтернативні варіанти запису назви царства Хац’о’м-Куйя знаками-складами.

Источники/Джерела